Відповідне рішення прийняли одноголосно під час засідання колегії 19 жовтня 2023 року.

«Система дуже важлива для наукової сфери України, адже вона є інструментом для переведення більшості процесів у цифрову площину — конкурсів, атестації, ведення реєстрів тощо. Ми вже цього року вперше проводимо два конкурси проєктів наукових досліджень і розробок МОН у цій системі. Простими словами, у нас з'являється реальний шанс забути про "папки на зав'язках"», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

Розроблення Національної електронної науково-інформаційної системи (URIS) почалося 2020 року.

Наразі реалізовані такі модулі, які працюють у режимі дослідної експлуатації:

• особистих кабінетів;
• конкурсів;
• профілів установ, вчених, проєктів, публікацій, дослідницької інфраструктури;
• консультування у сфері науки.

У стадії розроблення перебувають модулі:

• атестації наукових установ та ЗВО;
• державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави;
• державного реєстру дослідницької інфраструктури.

Подальший розвиток передбачає:

• поліпшення наявних та створення нових модулів;
• виправлення недоліків у законодавстві, що заважають ефективній роботі системи;
• надання українським ученим, науковим установам та ЗВО цифрового інструмента для демонстрації своєї дослідницької інфраструктури та наукових результатів;
• забезпечення можливостей комунікації між бізнесом та наукою;
• облік втрат української дослідницької інфраструктури внаслідок повномасштабного вторгнення рф;
• забезпечення взаємного обміну інформацією між електронними системами обігу документації, пов'язаної з фінансуванням наукових досліджень.

Розвитком та удосконаленням URIS займатиметься Державна науково-технічна бібліотека України.

Фото: пресслужба МОН