Дані з орбітального апарата Lunar Reconnaissance Orbiter показали, що форма найбільшого ударного кратера на Місяці, басейну Південний полюс — Ейткен — значно кругліша, ніж вважали раніше. Через це відкриття науковці припускають, що астероїд, який створив цей кратер, упав на Місяць не під кутом, а майже перпендикулярно, що може змінити наші уявлення про історію формування Місяця. Дослідження опублікували в журналі Earth & Planetary Science Letters.
Що допомогло змінити уявлення про форму кратера?
Басейн Південний полюс — Ейткен — не лише найбільший кратер на Місяці, але й найстаріший і найбільший видимий у Сонячній системі. Його діаметр оцінюють у 2500 км, а вік сягає 4 мільярдів років. Дослідження басейну ускладнюється його значними розмірами, через що науковці досі працюють над визначенням форми та точних параметрів Ейткену. Проте нові дані з Lunar Reconnaissance Orbiter вказують, що раніше прийнята модель формування цього кратера може бути неправильною.
Раніше науковці припускали, що кратер утворився внаслідок падіння астероїда з похилою траєкторією, що спричинило овальну форму кратера, а уламки від удару поширювалися в основному в одному напрямку від південного полюса Місяця. Однак нові дослідження понад 200 об’єктів, розкиданих по околицях ударного кратера, демонструють, що форма кратера ближча до круглої, тобто астероїд міг падати майже перпендикулярно до поверхні Місяця. Дослідники також виявили рівномірний розподіл уламків навколо кратера, що спрощує доступ до гірських порід з надр Місяця. Завдяки цьому вдасться глибше вивчити склад мантії супутника, недоступний через брак ерозії.
Аналіз гравітаційних аномалій у ділянці кратера показує, що кора Місяця під басейном більш щільна, ніж навколишні ділянки, що може вказувати на наявність залишків астероїда, який колись створив цей басейн. Отримані результати відкривають нові перспективи для розуміння формування Місяця та процесів, які вплинули на еволюцію ранньої Сонячної системи.