Науковці Інституту гідробіології НАН України впродовж літа 2026 року досліджували розвиток «цвітіння» води на Київському та Канівському водосховищах. Спостереження показали, що його інтенсивність суттєво змінювалася протягом сезону: якщо в середині червня у різних районах водосховищ «цвітіння» майже не спостерігалося, то із середини до кінця серпня, особливо на Київському водосховищі, воно стало значно інтенсивнішим і неоднорідним.

Дослідження проводять у межах проєкту Національного фонду досліджень України «Розробка нових науково обґрунтованих підходів та методів контролю шкідливого “цвітіння” ціанобактерій у великих водосховищах як інструмент забезпечення екологічної безпеки держави» (№ ДР0126U002967).

Упродовж літа фахівці Інституту гідробіології НАН України здійснили понад п’ять польових виїздів на Київське та Канівське водосховища. До досліджень залучені альгологи, іхтіологи, гідрологи та біохіміки.

Під час експедицій науковці відбирали проби води для подальшого лабораторного аналізу, зокрема визначення вмісту хлорофілу а – показника, який широко використовують для оцінювання розвитку фітопланктону. Частину фізичних і гідрохімічних параметрів визначали безпосередньо в польових умовах. Також досліджували видовий склад іхтіофауни.

Протягом літа науковці фіксували різний рівень розвитку фітопланктону – від незначного до інтенсивного «цвітіння». Змінювався і склад організмів, що домінували у воді. Крім ціанобактерій, у пробах спостерігали розвиток зелених водоростей, імовірно представників роду Desmodesmus. Точний видовий склад фітопланктону встановлять після опрацювання відібраних проб фахівцями-альгологами.

Особливо помітними сезонні зміни стали у серпні. Якщо в середині червня «цвітіння» у різних районах обох водосховищ майже не спостерігалося, то із середини до кінця серпня воно значно посилилося. Найвиразніше це проявилося на Київському водосховищі, де «цвітіння» було інтенсивним і нерівномірним.

Зміни у розвитку фітопланктону позначалися і на гідрохімічних показниках води. Зокрема, науковці фіксували низький вміст розчиненого кисню. Сукупність цих чинників впливала й на поведінку риб у прибережній зоні, що дослідники спостерігали під час останньої літньої експедиції.

Характерного блакитно-зеленого або бірюзового відтінку під час інтенсивного «цвітіння» вода може набувати завдяки пігментам ціанобактерій, зокрема фікоціаніну. Цей водорозчинний пігмент бере участь у поглинанні світла під час фотосинтезу та слугує одним із показників розвитку ціанобактерій.

Водночас науковці наголошують: лише за кольором води не можна визначити ані інтенсивність «цвітіння», ані його потенційну небезпеку. Відтінок залежить не тільки від концентрації фікоціаніну, а й від кількості клітин, глибини та прозорості води, освітлення, завислих частинок і наявності інших пігментів.

Щоб оцінити характер та масштаби «цвітіння», необхідні лабораторні дослідження – визначення складу і чисельності фітопланктону, концентрацій хлорофілу а та фікоціаніну, а за потреби – аналіз на наявність ціанотоксинів. Саме лабораторне опрацювання зібраних упродовж літа проб стане наступним етапом роботи науковців.

Джерело