Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених» (№10218).

Закон розроблено Міністерством освіти і науки України у співпраці з робочими групами Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Документ спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та узгодження українського законодавства з підходами Європейського Союзу.

«Послідовно впроваджуємо сучасну модель організації науки. Ми вводимо зрозумілі правила для роботи дослідницької інфраструктури, розширюємо підтримку молодих учених і відкриваємо доступ до наукових даних. Це дозволить підвищити якість досліджень і посилити позиції України в європейському дослідницькому просторі», — наголосив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Під час підготовки документа враховано пропозиції наукової спільноти, університетів, академій, рад молодих учених, а також рекомендації Європейської комісії в межах переговорного процесу за розділом 25 «Наука та дослідження».

Документ передбачає низку системних змін.

1. У законодавстві вперше на рівні визначень закріплюються ключові поняття, зокрема: «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант» та «принципи FAIR», удосконалено визначення терміну «дослідницька інфраструктура».
2. Запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури: визначено особливості діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, передбачено створення Реєстру дослідницької інфраструктури, а також можливість формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів.
3. Окремий блок змін стосується розвитку людського потенціалу в науці. Закон вводить механізми конкурсного добору постдокторантів, розширює можливості грантової підтримки Національним фондом досліджень України програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі, а також уточнює роль і повноваження рад молодих учених.
4. Визначено також нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження в реалізації досліджень.
5. Закон розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, водночас посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень.
6. Оновлено підходи до формування державного замовлення на науково-технічні розробки, а також розширено цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.

Наступний етап — практична реалізація положень закону та запуск передбачених інструментів підтримки досліджень і науковців.

Джерело