Теорія розширення Всесвіту, яка спирається на дані про концентрацію різних видів матерії та енергії, відповідає значенням моделі ΛCDM.

За підсумками перших спостережень телескопа дослідники раніше каталогізували 900 000 джерел рентгенівського випромінювання. Серед них 12 000 скупчень галактик — одна з найбільших структур у Всесвіті. У новій роботі астрономи використовували дані про понад 5 000 таких кластерів, щоб виміряти еволюцію Всесвіту.

Модель ΛCDM передбачає, що Всесвіт має три основні складові: приблизно 5% звичайної (баріонної) матерії, 25% невидимої темної матерії та 70% темної енергії — тиску у вакуумі, що прискорює розширення Всесвіту.

ΛCDM добре описує Всесвіт, але результати вимірів, проведених раніше, відхиляються від теоретичних моделей. Одна невідповідність стосується постійної Хаббла, швидкості розширення Всесвіту: на околицях Чумацького Шляху та Місцевої групи галактики розлітаються швидше, ніж мають.

Інша суперечність пов’язана з параметром S8, який описує «грудкуватість» Всесвіту — наскільки сконцентровані баріонна і темна матерії. «Злипання» відображає протидію між гравітацією та темною енергією. Оптичний аналіз довколишнього Всесвіту показав, що він менш «грудкуватий», ніж передбачає ΛCDM. Ця властивість вказує на те, що темна енергія має бути сильнішою за передбачувану.

Першоджерело