Археологи виявили гравірування на ножі віком майже 2000 років, яке вважається найстарішою руною, коли-небудь знайденою в Данії.

Рунічний напис — засобами алфавіту найдавнішої писемної форми мови Данії — був вигравіруваний на залізному ножі діаметром 8 см, знайденому в могилі під урною поблизу міста Оденсе на острові Фюн, — пише  Guardian.

П'ять ієрогліфів висотою близько 0,5 см кожен, за якими слідують три борозенки, читаються як "хіріла", що на давньоскандинавській мові означає "маленький меч".

Разом із кістковим гребенем, знайденим неподалік у 1865 році, ці дві знахідки є найстарішими рунами, коли-небудь виявленими в Данії. Якоб Бонде, куратор міського музею та археолог, який зробив відкриття, розповів, що спочатку вважав предмет звичайним ножем, оскільки рун не було видно. Але після того, як реставратори очистили його, стало зрозуміло, що ніж містить слово.

"Це як отримати записку з потойбічного світу, з минулого. Для нас це надзвичайна знахідка, і вона дещо говорить про розвиток найдавнішої скандинавської мови. І особисто для мене це фантастика, що я зробив це відкриття", — поділився враженнями археолог. 

Вважається, що напис має відношення до ножа, а не до власника, про якого нічого не відомо, крім того, що він, імовірно, мав високий статус у суспільстві.

"Ідеться про той період, коли ми в Данії мали тісні зв'язки з римлянами, і ті, хто займав високе становище в суспільстві, намагалися так би мовити мати вигляд римлян, імпортуючи речі й виставляючи напоказ самих себе. Усе римське було дуже на часі", — сказав археолог.

Ніж, який з 2 лютого буде виставлений у музеї Оденсе в Ментергордені, демонструватиметься поруч з іншими артефактами, знайденими на цьому місці.

Лісбет Імер, рунолог Національного музею Данії, заявила, що це відкриття може допомогти дізнатися більше про історію Данії.

"Ми неймовірно рідко знаходимо руни такі давні, як руни на цьому ножі, і це дає нам унікальну можливість отримати більше знань про найдавнішу письмову мову Данії – а, отже, про мову, якою насправді говорили в залізний вік. У той період історії вміння читати й писати не було особливо поширеним, а це означає, що обидві навички були пов'язані як з особливим статусом, так і з владою. На зорі рунічної історії ті, хто вмів писати, становили невелику інтелектуальну еліту, і перші сліди таких людей можна знайти на Фюні", — сказала вона.

Джерело