«Унаслідок повномасштабної російської військової агресії пошкоджень зазнає наукова інфраструктура. Станом на березень 2023 року повністю зруйновано 4 наукові установи, 116 пошкоджено, 11 – розташовані на окупованій території, що становить 15% від загальної кількості. Це все надзвичайно вплинуло й на науково-технічну та дослідницьку діяльність в Україні. Проте завдяки підтримці партнерів учених з України усі виклики та загрози стали новим етапом для розвитку та формування на шляху до інновацій», – зазначив генеральний директор директорату науки та інновацій МОН Ігор Таранов.

Учасники зустрічі обговорили пріоритети України у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у період воєнного стану та післявоєнного відновлення. Єжи Душинський, Експрезидент Польської академії наук, повідомив про грантові програми Польської академії наук з підтримки українських учених.

Своєю чергою Кетті Кемпбел, дослідниця Центру наукової дипломатії Академії наук США, наголосила на важливості академічної науки для прогресу суспільства та відзначила необхідність проведення реформ у сфері науки та інновацій.

Воган Турекян, виконавчий директор з питань політики та глобальних справ Національної академії наук, техніки та медицини США, підкреслив важливість співпраці наукових інституцій з бізнес-структурами длядиверсифікації фінансових ризиків та пошуку позабюджетних джерел фінансування науки та досліджень.

Франклін Карреро-Мартінез, директор глобального сталого розвитку та розвитку політики та глобальних справ Національної академії наук, техніки та медицини США, наголосив на необхідності побудови відкритої екосистеми.

Подальші кроки партнерів щодо надання підтримки українським науковцям та інноваторам представила Анна Платер-Зиберк, голова Офісу міжнародного співробітництва Польської академії наук. Ольга Полоцька, виконавча директорка Національного фонду досліджень України, ознайомила учасників зустрічі з перспективами діяльності НФДУ в контексті створення Офісу «Горизонт Європа» в Україні.

Джерело