Дослідна експлуатація

Як війна змінює атмосферу: науковець НАН України дослідив поширення забруднення та його вплив на погодні процеси

18/11/2026
9c160af3a16be19599e69901f3a98ccc

Викиди від обстрілів і пожеж можуть поширюватися на десятки кілометрів, забруднювати ґрунти та водойми й навіть тимчасово змінювати місцеві погодні умови. Як оцінити ці наслідки, якщо значна частина забруднення залишається поза межами спостережень? Новий підхід до розв’язання цієї проблеми запропонував науковець Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.

Завідувач відділу моніторингу атмосфери Інституту кандидат географічних наук Михайло Савенець розробив методологію використання чисельних моделей, яка дає змогу реконструювати вплив воєнних дій на атмосферне повітря з високою просторовою та часовою деталізацією.

Потреба в такому підході зумовлена обмеженими можливостями традиційного моніторингу. Одні забруднюючі речовини можуть розсіюватися за лічені години, інші – поширюватися на значні відстані та брати участь в атмосфері у різних хімічних реакціях. Наземні станції фіксують стан повітря лише в окремих точках, а супутниковим спостереженням заважають хмарність і недостатня частота вимірювань. Тому значна частина екологічних наслідків обстрілів залишається невідомою.

Запропонована методологія ґрунтується на використанні так званого «безшовного», або інтегрованого, моделювання. На відміну від традиційних підходів, воно враховує взаємний вплив забруднюючих речовин, метеорологічних процесів і змін земної поверхні, спричинених війною.

Що показало моделювання?

Для перевірки методології науковець використав чисельну модель Enviro-HIRLAM та відтворив атмосферні процеси під час активних бойових дій на сході України 7-10 травня 2022 року.

Результати засвідчили, що найбільший внесок у змодельоване аерозольне забруднення спричиняли екосистемні пожежі поблизу районів бойових дій. Високі концентрації вуглецевмісних частинок, зокрема сажі та органічного вуглецю, простежувалися на висоті до 3 км, а дрібні частинки могли переноситися на десятки кілометрів від джерел викидів.

Моделювання також дало змогу оцінити осадження забруднюючих речовин на земну поверхню. За розрахунками, в досліджуваних умовах у середньому за добу на один квадратний кілометр поверхні осідало близько 3 кг вуглецевмісних аерозолів.

Ще один важливий результат стосується впливу забруднення на атмосферні процеси. У місцях поширення диму від пожеж та обстрілів тверді частинки поглинали й розсіювали сонячне випромінювання.

Внаслідок цього його надходження до земної поверхні зменшувалося в середньому на 15-45 Вт/м², а приземна температура повітря за певних умов могла тимчасово знижуватися на 0,1-1°C із подальшим послабленням вертикального перемішування повітря.

Водночас дослідник підкреслює, що такі зміни мають локальний і короткочасний характер. І наголошує, що одночасно воєнні дії призводять до додаткових викидів парникових газів, що мають зворотний ефект в масштабах кліматичної системи

Для чого потрібна така реконструкція?

Розроблена методологія дає змогу відтворювати просторовий розподіл забруднюючих речовин із тригодинним інтервалом, розрізняти аерозольні частинки за хімічним складом і розміром та оцінювати їх осадження на поверхню.

Це відкриває можливості для комплекснішого оцінювання екологічних наслідків війни, зокрема взаємозв’язків між забрудненням атмосфери, ґрунтів, водних об’єктів та екосистем. Такі розрахунки можуть бути корисними й для вдосконалення методів оцінювання шкоди довкіллю.

Водночас повна реконструкція впливу війни залишається складним завданням. Не всі джерела викидів можливо точно відновити, а саме моделювання потребує значних обчислювальних ресурсів. Тестові розрахунки виконувалися на європейських суперкомп’ютерах, зокрема фінського центру CSC. За оцінкою дослідника, моделювання всього періоду повномасштабного вторгнення потребуватиме кількох сотень тисяч євро, тому перспективним напрямом є реалізація таких досліджень у межах міжнародної співпраці.

Дослідження виконано в межах проєкту «Розроблення методології застосування «безшовних» чисельних моделей для оцінювання впливу воєнних дій на стан атмосферного повітря» (№ 2025.05/0005) за грантом Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих учених – докторів філософії та кандидатів наук, за результатами конкурсу Національного фонду досліджень України.

Докладніше про методологію, результати тестового моделювання та перспективи її застосування Михайло Савенець розповів у серії з п’яти науково-популярних публікацій «Модельна реконструкція впливу війни на атмосферне повітря», розміщених на сайті Інституту.

  1. Чи можливо дослідити те, що не фіксує моніторинг?
  2. Методологія «безшовного» (інтегрованого) моделювання
  3. Аерозольне забруднення та його осадження
  4. Вплив забруднення повітря на локальні метеорологічні умови
  5. Переваги, перспективи та проблеми

Джерело

Останні новини