Сергій Лисенко

Біографія

2005 – закінчив Хмельницький національний університет за спеціальністю “Комп’ютерні системи та мережі”.

2011 – захистив кандидатську дисертацію на тему: «Адаптивна інформаційна технологія діагностування комп’ютерних систем на наявність троянських програм» за спеціальністю 05.13.06 — “Інформаційні технології” у Тернопільському національному економічному університеті.

2013 – здобув вчене звання доцента кафедри системного програмування.

2016-2017 – стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

2020 – захистив докторську дисертацію на тему «Методологічні основи та інформаційна технологія забезпечення резильєнтності комп’ютерних систем в умовах кіберзагроз» за спеціальністю 05.13.06 – «Інформаційні технології» в Українській академії друкарства (м. Львів).

2020 – лауреат Премії Верховної Ради України

2021 – здобув вчене звання професора кафедри комп’ютерної інженерії та інформаційних систем.

2022 – по тепер.час – член спеціалізованої вченої ради у Хмельницькому національному університеті із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук зі спеціальностей 05.13.05 – комп’ютерні системи та компоненти і 05.13.06 – інформаційні технології

2024 – підготував доктора філософії зі спеціальності 123 – комп’ютерна інженерія

2025 – по тепер.час – член спеціалізованої вченої ради у Західноукраїнському національному університеті із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук зі спеціальностей 05.13.05 – комп’ютерні системи та компоненти і 01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи

Сфера інтересів

Наукова діяльність зосереджена на розробці теоретичних та прикладних основ стійкості комп’ютерних та кіберфізичних систем, що піддаються кібератакам. Центральним елементом цього дослідження є створення самоадаптивних механізмів, здатних підтримувати або відновлювати функціональність системи під час атак ботнетів, DDoS або шкідливого програмного забезпечення. Це передбачає прогнозне моделювання показників стійкості в хмарних середовищах, що дозволяє своєчасно виявляти погіршення стану та вчасно вживати заходів з відновлення.

Іншим напрямком є формалізація самої стійкості як багатовимірної властивості складних систем. Його робота досліджує адаптивність, контрольоване погіршення, еволюційність та еластичність як взаємопов’язані характеристики та будує таксономії та онтології, що описують домени кіберзагроз у зв’язку зі стійкістю системи.

Дослідження також присвячені математичному та алгоритмічному моделюванню в кібербезпеці. Методи кластеризації, прогнозування та еволюційних обчислень використовуються для аналізу динаміки загроз, оптимізації дій з відновлення та підтримки автономної адаптації.

Науковий ступінь

Вчене звання

Галузі досліджень і розробок за Фраскаті