Кирило Сергійович Малахов — науковий співробітник відділу еволюціонуючих інтелектуальних систем Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова Національної академії наук України. Працює на перетині штучного інтелекту (суперінтелекту), інженерії знань, обчислювальної лінгвістики, цифрового здоров’я та цифрової освіти. Здобув ступені бакалавра філології та магістра комп’ютерних наук у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка; пройшов аспірантську підготовку з інформаційних технологій в Інституті кібернетики.
Основний напрям його роботи — створення інтегрованих інтелектуальних систем, які підтримують повний життєвий цикл наукового дослідження: пошук і семантичне опрацювання інформації, інтеграцію знань, дослідницьке проєктування, підготовку та перевіряння публікацій, поширення й повторне використання результатів. Його методологічні компетенції охоплюють Semantic Web, онтологічну інженерію, подання знань і логічне виведення, опрацювання природної мови та інформаційний пошук. Поєднує ці підходи з великими мовними моделями, генерацією відповідей із пошуковим доповненням (RAG), агентними технологіями та розробленням програмної інфраструктури.
Співавтор експериментальної системи OntoChatGPT, у якій онтологічно керовані структуровані запити застосовуються для семантичного опрацювання текстів і природномовної взаємодії. Серед його програмних результатів — MedLocalGPT для роботи з фаховими знаннями у фізичній та реабілітаційній медицині, MedRehabBot для інформаційної підтримки фахівців, студентів і пацієнтів, а також CEURCheck — пояснювана система на основі правил для автоматизованого перевіряння відповідності рукописів вимогам CEUR-WS. Ці розробки пов’язують дослідження з практичними інструментами для медичної та наукової спільнот.
Брав участь у створенні гібридного хмарного середовища телереабілітації HCET та платформи пацієнт-центричної телереабілітації онкологічних хворих. Результати відповідного проєкту пройшли апробацію в Національному інституті раку та були представлені на IV Національному конгресі фізичної та реабілітаційної медицини у 2024 році. Поточні дослідження охоплюють мультимодальні онтології та цифрові двійники людини, прототипи персоналізованих теледіагностичних сервісів, а також керовані агентні й багатоагентні середовища для наукової роботи з простежуваністю результатів і контролем з боку людини.
Член Координаційної наукової ради НАН України з питань штучного інтелекту; має досвід роботи у міжвідомчій робочій групі МОЗ України з питань телемедицини. Обіймає посаду Senior Associate Editor журналу International Journal of Telerehabilitation, входить до редакційної колегії журналу Metaverse та є провідним запрошеним редактором спеціального випуску «Metaverse in Digital Education».
У своїй роботі приділяє увагу відтворюваності досліджень, відкритому програмному забезпеченню, семантичній інтероперабельності та відповідальному застосуванню ШІ. Зацікавлений у міждисциплінарній співпраці з дослідниками, медичними й освітніми установами для розвитку інтелектуальних систем, дослідницької інфраструктури та цифрових сервісів.
Деталізовані матеріали, акти, результати апробації та супровідні документи доступні за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1G6WqVSIR3I8epxFcr-ei1Vu0Zr-s-wfu?usp=sharing
Для зміцнення національної безпеки ці результати важливі як елементи стійкої цифрової медичної інфраструктури України в умовах війни, кадрового навантаження на систему охорони здоров’я, переміщення населення та потреби у віддаленому супроводі пацієнтів, військовослужбовців, ветеранів, онкологічних хворих і осіб, які потребують фізичної, психологічної або психоемоційної реабілітації. Розроблені архітектурні, програмні й онтологічні рішення підтримують інтероперабельність із національною eHealth-екосистемою та міжнародними стандартами медичних даних, зокрема HL7 FHIR, HL7 CDA, openEHR, LOINC і WHO ICF. Використання контрольованої гібридної хмарної інфраструктури, локальних LLM/RAG-сервісів і захищених каналів доступу зменшує залежність від зовнішніх платформ, підвищує технологічний суверенітет і створює передумови для безпечної обробки чутливих медичних даних.
Економічний ефект полягає у створенні вітчизняних програмно-технічних рішень, які можуть знижувати витрати на медичну логістику, очні консультації, первинне сортування звернень, моніторинг реабілітаційного прогресу та навчання медичних фахівців. Розробки демонструють можливість використання відкритих технологій, контейнеризації, локальних моделей ШІ, онтологічних баз знань і CPU/GPU-інфраструктури без критичної прив’язки до дорогих пропрієтарних екосистем. Це стимулює розвиток українських компетенцій у MedTech, GovTech, EdTech та AI, сприяє трансферу результатів НАН України у практичні інформаційні сервіси й формує основу для державно-приватної співпраці та міжнародних дослідницьких проєктів.
Внесок у сталий розвиток суспільства проявляється у підвищенні доступності медичної допомоги, реабілітаційних послуг і цифрової медичної освіти незалежно від місця проживання пацієнта або лікаря. Запропоновані системи підтримують людиноцентричну, доказову й етично контрольовану модель використання ШІ: лікар зберігає ключову роль у прийнятті рішень, а інтелектуальні сервіси виконують функції пояснюваної підтримки, структурування знань, маршрутизації даних і персоналізації рекомендацій. Таким чином, впроваджені результати посилюють стійкість держави, технологічну незалежність, ефективність медичної допомоги, розвиток людського капіталу та цифрову трансформацію України.
Інформатика, Інформаційні технології, Агентивні технології, Штучний інтелект, Суперінтелект, Обчислювальна лінгвістика, Інженерія онтологій, Інженерія знань, Цифрове здоров'я, Телереабілітація