Що таке наукові метрики?
Наукові метрики — це кількісні інструменти, які використовуються для оцінки якості та впливовості результатів наукового дослідження. Різні метрики застосовуються для журналу, публікацій та для дослідників на індивідуальному рівні. Важливо пам’ятати, що будь-який показник розповідає лише частину історії і має свої обмеження, тому під час прийняття рішень не можна розглядати кожну метрику окремо, а потрібно комплексно підходити до ситуації.
Журнальні метрики
Impact Factor або Коефіцієнт впливовості — це один з найвідоміших показників для оцінки впливовості журналу, який було розроблено Юджином Гарфілдом ще у 1960-х на допомогу бібліотекарям у виборі журналів для передплати. Імпакт-фактор розраховується як співвідношення кількості виявлених у WoS Core Collection цитувань певного року матеріалів визначеного видання, що були опубліковані протягом двох попередніх років, до кількості статей і оглядів, опублікованих у цьому ж виданні за ці два попередні роки загалом. Переглянути імпакт-фактор можна безпосередньо на платформі у профілі публікації, у частині інформації про видання.
Важливо зазначити, що Impact Factor розраховується лише для журналів, які індексуються базами Science Citation Index Expanded та/або Social Sciences Citation Index у Web of Science. Журнали з наукометричної бази Scopus не мають імпакт-факторів, якщо вони паралельно не індексуються у WOS. Коефіцієнт впливовості щорічно обчислюється Інститутом наукової інформації ISI і публікується в базі даних Journal Citation Reports.
Недоліки Impact Factor
По-перше, імпакт-фактор являє собою середнє арифметичне значення і не враховує розподілення цитування. Це означає, що одна високо цитована стаття може мати значний позитивний вплив на показник, спотворюючи результат дворічного періоду.
По-друге, JCR не розрізняє цитування різних типів документів, а саме статей, рецензій чи передових статей.
По-третє, імпакт-фактор враховує лише кількість цитувань, а не якість дослідження. Статтю можуть цитувати із різних причин - як позитивних, так і негативних. Журнальний коефіцієнт впливовості показує лише те, що публікація цитується, але ми не знаємо в якому контексті.
По-четверте, неможливо порівняти імпакт-фактор між журналами різних галузей знань. Різні предметні області мають різні практики цитування, що безумовно відбивається на їх наукометричних показниках. Наприклад, не можна вважати, що галузі знань, для яких характерно мати високий імпакт-фактор (наприклад, клітинна біологія чи загальна медицина) є кращими чи гіршими, ніж дослідження у галузях знань, яким притаманний нижчий імпакт-фактор (як от математика). Різниця значень імпакт-фактора це ніщо інше як відбиття різних практик цитування, охоплення бази даних та домінування журналів між дисциплінами. До того ж для певних галузей знань характерно мати довші списки використаних джерел у публікаціях, що також впливає на можливість цитування.
CiteScore — це простий і надійний спосіб кількісної оцінки рівня цитованості рецензованих публікацій у наукових журналах. Метрика CiteScore враховує середню кількість цитувань за 4 календарні роки для рецензованих документів 5 типів (дослідницьких статей, оглядових статей, матеріалів конференцій, інформаційних статей і розділів книг), опублікованих в журналі за ті ж чотири роки. Календарний рік випуску періодичного видання визначається за датою на обкладинці, а не датою, коли випуск став доступний в Інтернеті.
Показники CiteScore розраховується на підставі даних Scopus. Вони засновані на тій же версії Scopus.com, до якої мають доступ користувачі, без будь-яких змін. Публікації, які на момент розрахунку рейтингу CiteScore були у статусі “у друці” не враховуються.
Чим відрізняються CiteScore від Impact Factor?
Source Normalized Impact per Paper (SNIP) — наукометричний показник, що використовується для оцінювання діяльності видання. Показник розробив професор Хенк Моед (Moed H.F.) із Лейденського університету у 2010 році. SNIP допомагає вирівняти різницю у можливості цитування та безпосередньо порівнювати журнали різної тематики, зважаючи на частоту, з якою автори цитують інші джерела, швидкість розвитку впливовості цитат і ступінь зображення літератури певного напряму у базі. SNIP враховує посилання, зроблені в поточному році, на статті, які опубліковано протягом трьох попередніх років. Цей показник часто застосовують для розв'язання питань щодо фінансової підтримки науковців.
SJR Scimago Journal Rank — індикатор впливу наукових журналів, який розраховується на основі числа цитувань статей даного журналу, а також впливовості журналів, які цитують ці публікації.
Формула SJR враховує такі змінні як авторитет самого видання і конкретних авторів, які в ньому публікуються, впливовість журналів, які цитують статті та близькість тематики статей. SJR розраховується тільки для тих видань, які включені до бази Scopus не менше 1-2 років.
Метрики наукових публікацій
Altmetric Attention Score — відстежує інтернет згадки про опубліковані результати наукових досліджень. Альтметрику вважають доповненням до метрики на основі цитування. Розрізняють наступну схему систему класифікації “згадок”:
Перевагою Altmetric Attention Score є миттєвий зворотний зв'язок. Автор може отримати відгук на власну роботу негайно після її публікації.
Метрики для дослідників
H-індекс, або індекс Гірша — показник впливовості науковця, колективу науковців, наукового закладу або наукового журналу, заснований на кількості публікацій та їх цитуваннях. Індекс Гірша був запропонований американським фізиком Хорхе Гіршем в 2005 році та покликаний виміряти продуктивність та цитування результатів досліджень певного автора, дослідницької групи чи журналу.
Індекс обчислюється на основі розподілу цитувань робіт даного дослідника: h-індекс науковця дорівнює h якщо він є автором h публікацій, кожна з яких була процитована щонайменше h разів. Наприклад, якщо у даного дослідника опубліковано 100 статей, на кожну з яких є лише одне посилання, його h-індекс дорівнює 1. Таким же буде h-індекс дослідника, що опублікував одну статтю, на яку послалися 100 разів. Для визначення h-індексу колективу науковців або наукового закладу, у такий же спосіб враховуються загалом всі статті опубліковані науковцями, що входять до його складу (а не додаються одне до одного h-індекси окремих науковців).
Індекс Хірша може обчислюватися на основі даних із безплатних загальнодоступних наукометричних баз в мережі Інтернет (наприклад, Google Scholar), так і комерційних продуктів, доступних за передплатою (наприклад, Scopus чи Web of Science). Платні бази даних часто приводять показник Хірша вчених у вільному доступі. Слід зазначити, що індекс Хірша, підрахований для однієї й тієї ж людини з використанням різних баз даних буде різний, адже він залежить від області охоплення обраної бази даних. Крім того, індекс Хірша може вираховуватися з урахуванням і без урахування самоцитування.