Дослідна експлуатація

Розбудова іміджу науковця засобами сучасної наукової комунікації (ідентифікація науковця)

У науковому світі ідентифікація науковця відіграє важливу роль, бо саме з неї починається активна комунікація з науковою спільнотою і потужний розвиток наукової діяльності. Існування профілю, в якому зазначені усі достовірні дані про автора, безумовно, підвищує його статус та авторитет в науковому просторі.

Імідж вченого залежить від багатьох факторів:

  • публікаційна активність
  • кількість цитувань
  • комунікація та співпраця між вітчизняними та зарубіжними колегами
  • державна підтримка та грантове забезпечення наукових досліджень тощо.

Наявність активних досягнень та високих показників, які можна відслідкувати на особистій сторінці дослідника, допомагає йому впевнено рухатися у своїй сфері. Тому для того, щоб почати ділитися своїми напрацюваннями, формувати статус та підготувати плідне підґрунтя для подальшої наукової діяльності, вченому важливо мати реєстрацію в одному з найпопулярніших спеціалізованих наукових сервісів. На сьогодні їх існує досить велика кількість, і далі ми розглянемо найвідоміші.

Цифрові платформи для розбудови іміджу науковця:

Scopus Author ID

Ця система була створена медіа компанією «Elsevier» разом з базою даних Scopus з метою надійного прив’язування інформації авторів до їхніх публікацій. У профілі базуються всі основні відомості про вченого та його наукову роботу, зокрема він містить варіанти написання прізвища, скорочень, афіляцію, співавторів та наукометричні показники (кількість публікацій, кількість посилань, індекс Хірша).

Система створює профіль вченого одразу після публікації першої статті у журналі, який індексується у Scopus.

Researcher ID

Це унікальна ідентифікаційна система, яка інтегрується з Web of Science (WoS) для вирішення питань ідентифікації автора. Реєстрація в ResearcherID доступна всім зацікавленим і не вимагає передплати на Web of Science або наявності публікацій, проіндексованих в цій базі. Серед переваг, які надає наявність цього ідентифікатора є:

  • з поєднання різних варіантів написання прізвища латиницею
  • формування списку власних публікацій
  • демонстрація наукометричних показників (індекс Гірша, кількість статей, цитуваня ).
  • Асоціювати свій профіль з ORCID.
  • Здійснювати пошук вчених (груп) за темою досліджень та створювати запрошення до співпраці.

Researcher ID допомагає прискорити пошук колег та їх роботи. Здебільшого, реєстрація в цій системі відбувається більш для себе, розміщення свого резюме та публікаційної інформації, яку він може надати своєму керівництву.

ORCID

https://orcid.org/

Реєстр унікальних ідентифікаторів вчених - Дозволяє поєднати різні профілі та ідентифікатори - Інтегрується з багатьма сервісами, базами, може налаштовувати автоматичний імпорт - Створюється автором самостійно - Не обраховує наукометричні показники

Open Researcher and Contributor ID (ORCID) ідентифікує науковця, допомагає прозоро відстежувати його публікаційну діяльність. Як усі інші системи, ORCID володіє головною інформацією про наукову активність вченого. Він має форму номера і складається з 16 цифр. Серед дослідників, наукових закладів, бібліотек, видавництв ця система стала дуже популярною. Більше 3 мільйонів користувачів успішно використовують її можливості.

Соціальні мережі науковців:

ResearchGate

https://www.researchgate.net/

ResearchGate (дослідницька брама) — науковий портал та соціальна мережа[4], засіб співробітництва між вченими з будь-яких наукових дисциплін. ResearchGate містить веб-застосунки, включаючи семантичний пошук (пошук по резюме)[5], обмін файлами, спільне користування базою публікацій, форуми, методологічні дискусії, групи тощо. Члени можуть створювати свій персональний блог у межах мережі.

Серед інших засобів, ResearchGate розвинув семантичний пошуковий механізм, який здійснює пошук по внутрішніх ресурсах і основних зовнішніх базах даних, таких як PubMed, CiteSeer, arXiv, Бібліотеку NASA тощо, для знаходження наукових статей. Розроблено пошуковий механізм для аналізу більшої кількості елементів ніж в стандартних пошуках за ключовими словами, який дозволить аналізувати повністю резюме статей. Його ідея полягає в тому, що більша кількість термінів дозволить отримувати точніші результати.

Такий же тип семантичної відповідності використовується платформою також і для налагодження контактів між членами мережі. Шляхом аналізу інформації, наданої користувачем на його (або її) профайлі, платформа пропонуватиме групи, інших членів мережі та літературу згідно з можливими науковими інтересами користувача. Загалом в межах ResearchGate створено більш ніж 1100 груп[10] Вони можуть бути відкритими для всіх користувачів або створюватися як приватні групи; кожен член мережі у будь-який час може створити нову групу. Кожна група має також програмні засоби забезпечення співробітництва; наприклад, засіб обміну файлами дозволяє користувачам співпрацювати з колегами у написанні і опублікуванні документів. Інші інструменти включають планувальник зустрічей та опитувальні опції.

Деякі наукові організації і конференції використовують ResearchGate як місце зустрічі для обговорення деталей, співпраці і комунікації. Платформа розвинула також можливість створювати приватні підгрупи в межах більших організацій, відкриті тільки для членів відповідних інституцій.

Платформою встановлено дошку оголошень про роботу для науковців з переліком міжнародних дослідницьких вакансій. Вакансії можуть бути фільтровані згідно з ключовими словами, позиціями, галузями та країнами. У 2009 році ResearchGate також ввела публікацію документів у вільному доступі, надавши можливість науковцям завантажувати попередньо опубліковані статі згідно з умовами ліцензійних договорів. Завантажені статі з'являються серед внутрішніх ресурсів, пошук серед яких ведеться семантичним пошуковиком. Користувачі можуть безкоштовно читати та завантажувати ці публікації.

Academia.edu

https://www.academia.edu/

Academia.edu — соціальна мережа для співпраці вчених, відкрита у вересні 2008 р. В 2017 р. кількість зареєстрованих користувачів сягнула 72 мільйонів.Мережа може використовуватися для того, щоб ділитися з іншими своїми статтями, відстежувати їхнє цитування і стежити за новинами досліджень і розробок за іменами й ключовими словами.

Від низки своїх конкурентів серед наукових мереж — таких, як ResearchGate — цей сайт відрізняється тим, що на ньому можна реєструватися не тільки дійсним студентам і співробітникам вишів, але й незалежним дослідникам.

На думку інтернет-журналу The Singularity Hub, мережа Academia.edu є «справою величезної важливості» («huge deal»), оскільки вчені «отримують швидкий і легкий доступ до робіт своїх колег, і вони отримують виражений в цифрах доказ того, що їхні дослідження дійсно мають значення». TechCrunch відзначив, що сайт Academia.edu надає вченим «потужний і ефективний засіб розповсюдження їхніх досліджень»,] дозволяє «відстежувати в реальному часі, скільки людей читають їхні статті, за допомогою спеціальних аналітичних засобів», а також «дуже добре відображається в результатах пошуку через Google».

Mendeley

https://www.mendeley.com/?interaction_required=true

Mendeley — безкоштовне програмне забезпечення для керування бібліографічною інформацією, яке дозволяє зберігати та переглядати дослідницькі праці у форматі PDF. Також це є соціальна мережа для вчених. Програма Mendeley Desktop, заснована на Qt, має версії для операційних систем WindowsMac OS і Linux.

Mendeley Web працює з усіма поширеними браузерами, автоматичний експорт метаданих з PDF-документів, розташованих на комп’ютері користувача, резервне копіювання та синхронізація цифрової бібліотеки з профілем Mendeley Web та іншими комп’ютерами, переглядач PDF з маркером (для виділення кольором) та повноекранним режимом перегляду, розумна фільтрація, теґи та автоматичне перейменування PDF, імпорт документів та дослідницьких матеріалів з обраних сайтів у бібліотеку Mendeley Web через браузерний букмарклет, створення груп для обміну та колективної роботи, колективна робота з однодумцями-дослідниками та відстежування оновлень їх профілей, статистика переглядів матеріалів і сторінок авторів, статистика бібліотеки користувача.Пошук однодумців за дослідницькими інтересами та географічним розташуванням.

Linkedin

https://www.linkedin.com/

Linkedin - Соціальна мережа для пошуку і встановлення ділових контактів. У LinkedIn зареєстровано понад 774 мільйонів користувачів (на 2021 рік), що представляють 150 галузей бізнесу з 200 країн[4]. Сайт представлений англійськоюфранцузькоюнімецькоюіталійськоюпортугальськоюіспанською та російською мовами

LinkedIn надає можливість зареєстрованим користувачам створювати і підтримувати список ділових контактів. Контакти можуть бути запрошені як з сайту, так і ззовні, проте LinkedIn вимагає попереднє знайомство з контактами. У випадку, коли користувач не має прямого зв'язку з контактом, він може бути представленим через інший контакт.

Користувачі LinkedIn можуть використовувати список контактів у різних цілях:

  • бути представленими через існуючі контакти і розширювати зв'язки;
  • здійснювати пошук компаній, людей, груп за інтересами;
  • публікувати професійні резюме і здійснювати пошук роботи;
  • рекомендувати і бути рекомендованими;
  • публікувати вакансії;
  • створювати групи за інтересами LinkedIn також дозволяє публікувати інформацію про ділові поїздки, майбутні конференції, прочитані книги.

SlideShare

https://www.slideshare.net/

SlideShare - Сервіс для розміщення презентацій онлайн Відстежування статистики переглядів\завантажень Коректне вбудовування на сайти, поширення через інші соціальні мережі.

Google Scholar (Google-Академія)

https://scholar.google.com/

Google Scholar - профіль (не соціальна мережа). Ця безкоштовна система пошуку дозволяє стежити за цитуванням власних статей та обраховувати певні наукометричні показники, а також здійснювати пошук серед різних джерел.

Google Академія допомагає слідкувати за своїми посиланнями, шукати копії статей, дивитись, хто цитує роботи. У вченого є доступ до анотацій робіт, можливість створювати свою бібліотеку цитувань. В базу «Google Академії» входить багато рецензованих міжнародних журналів, що відкриває доступ до великої кількості корисної інформації.