Наукові публікації в журналах, які входять до категорії А, Б

Категорія журналу – це показник його значущості, авторитетності та рівня. Фахові видання прагнуть ставити високі планки за якістю контенту й відповідати їм. Цього вимагає законодавство та світові тенденції: втрати в площині змісту загрожують втратою статусу «науковий».

У цій статті ми поговоримо про те, чим відрізняються фахові статті від решти, як розмежовуються окремі їх категорії, чи є ще ВАКівські статті, як правильно обрати журнал для публікації.

Стаття ВАК і стаття категорії Б: у чому відмінності?

Перш ніж порівнювати, потрібно зрозуміти, що таке статті ВАК. Це наукові статті, розміщені в журналах, що рецензуються Вищою атестаційною комісією. Саме цей орган тривалий час був відповідальний за формування наукової еліти в Україні. Однак у нинішніх реаліях нашої країни таке формулювання вже не актуальне. На зміну йому прийшли фахові статті, затверджені МОН України.

ВАК як орган був скасований, а відповідні функції зараз виконує атестаційна колегія Міністерства освіти і науки. Натрапити на ВАК-статті можна в контексті публікацій країн ближнього зарубіжжя або розглядаючи архівний матеріал.

Тепер офіційно визнаними вважаються тільки фахові видання МОН України. Видання категорії Б є одними з їх різновидів. За своїм рівнем ці журнали сумірні з колись популярними ВАКівськими. Це хороші вітчизняні майданчики, які мають статус наукових і проводять ретельну перевірку на етапі відбору контенту.

Категорії фахових видань

Наказом МОН від 15.01.2018 № 32 був затверджений Порядок формування переліку наукових фахових видань. Відповідно є три масштабні групи. Вони ще називаються категоріями:

• А – найпрестижніші й авторитетні журнали. Вони входять до переліку рецензованих джерел WoS і Scopus. Чи варто вкотре говорити про значущість цих наукометричних баз? Вони найкращі та наймасштабніші у світі.
• Б – журнали, які включені до профільних міжнародних наукометричних баз і підпадають під усі критерії, передбачені Порядком. Зі зрозумілих причин це наймасштабніша група, свого роду середній надійний клас.
• В – журнали, які були включені до переліку видань на момент затвердження Порядку, а також усі журнали, виключені з категорії Б чи А на два роки. При цьому важливо відзначити: якщо протягом двох років видання не отримали вищевказані категорії, тобто не вийшли з групи В, вони виключаються зі списку й більше не вважаються фаховими.

Разом у WoS і Scopus на сьогодні індексується 131 український науковий журнал. Їх квартиль здебільшого Q4. Переважають точні, технічні дисципліни.

Які журнали належать до категорії Б?

Перелік вимог такий:

• сфера поширення – загальнодержавна або/та зарубіжна;
• присвоєний ISSN-номер для ідентифікації;
• наявність цифрового ідентифікатора DOI в кожного опублікованого матеріалу;
• вебсайт видання з англомовним і україномовним інтерфейсом;
• дотримання політики, цілі та завдань наукового видання, включаючи забезпечення рецензування, дотримання редакційної етики, обов'язкова наявність анотацій у розмірі 1800 символів англійською мовою;
• розміщення публікацій у Національному репозитарії академічних текстів та бібліотеці ім. Вернадського;
• забезпечення якісного незалежного рецензування наданих на публікацію матеріалів;
• наявність у складі редакційної колегії мінімум сімох учених з науковим ступенем за однією зі спеціальностей, яка відповідає науковому профілю видання;
• включення в профільні міжнародні наукометричні бази, рекомендовані МОН.

Статті категорії А, і кому потрібен Scopus?

Це найкращі з усіх джерел для публікацій. Принаймні в межах вітчизняного сегмента. До категорії А належать усі журнали, що рецензуються Web of Science або Scopus. В Україні їх не настільки багато, як хотілося б. Але тенденція тішить. У цьому році таких позицій 131. Переважно це четвертий квартиль, домінують природні й точні профілі.

Що дають такі наукометричні бази, та чому саме про Scopus прийнято говорити як про еталон? Передусім через охоплення. Він масштабний. Платформа містить кілька десятків тисяч записів, якими користуються вчені з усіх куточків планети, на сьогодні мінімум зі 120 країн. Значить, в опублікованого матеріалу максимально високі шанси на цитування.

Високий рівень таких журналів підкріплюється жорсткими критеріями відбору матеріалу, досить високою вартістю розміщення, регулярним оновленням видань на етапі перевірки на відповідність.

Навіщо потрібні статті категорій А та Б?

До здобувачів наукових ступенів в Україні висуваються чіткі вимоги щодо кількості публікацій з результатами дисертацій.

1. Майбутні доктори наук повинні забезпечити висвітлення матеріалу не менш ніж у 20 наукових публікаціях:

• у наукових фахових виданнях України;
• у періодичних наукових майданчиках інших держав за напрямом підготовки дослідження.
  При цьому мінімум 5 з 20 статей повинні публікуватися у двох різних періодичних виданнях категорії А чи в іноземних джерелах, проіндексованих Scopus, WoS.

2. Майбутні кандидати наук і доктори філософії повинні мати щонайменше три статті з опублікованими результатами дослідження. Як мінімум одна з них повинна належати до наукових періодичних видань іншої держави, яка є членом ЄС або організації економічного співробітництва. Решта повинні публікуватися в журналах з переліку фахових видань України.

Наукова публікація у виданні, яке належить до першого й другого квартилю, прирівнюється до трьох публікацій; а ті статті, які розміщені в журналах третього квартилю, – до двох публікацій. Таким чином, у науковому світі акцент ставиться на якість, а не на кількість.

На що звертати увагу, обираючи журнал?

По-перше, на офіційний затверджений перелік фахових видань. Він регулярно оновлюється та змінюється. Дані актуалізуються. Тому не варто орієнтуватися на досвід минулих років. Наприклад, якщо ви колись публікувалися в цьому виданні, зовсім не обов'язково, що в нього досі є категорія Б.

Не варто забувати, що не всі журнали після так званої відстрочки на два роки повертають собі попередні позиції. Перевірте, може, у конкретного видання вже немає не те що категорії В, але й статусу «науковий».

Ще один важливий пункт – періодичність виходу статей. Цей аспект потрібно прорахувати, тому що деякі редакції «пропускають» матеріал раз на рік, а деякі – щомісяця. Якщо автор має достатній час на публікацію результатів дисертації, можна й почекати.

Найактуальніший критерій – вартість. Чим вищі категорія й статус видання, тим дорожче обійдеться таке задоволення як публікація.