Вимоги до оформлення дисертаційної роботи

Правила оформлення дисертації регламентовані ВАК та Наказом Мін’юсту № 40 від 2017 року. Це головні нормативи, яких необхідно дотримуватися. У зворотному випадку дослідження не буде допущено до захисту. Додаткові рекомендації можна отримати у наукового керівника або секретаря спеціалізованої вченої ради.

Основні правила і положення щодо оформлення дисертації

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) готується державною мовою у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах рукопису в твердій або м’якій палітурці та в електронній формі. За бажанням здобувача дисертація може бути перекладена англійською мовою або іншою мовою, пов’язаною з предметом дослідження, з поданням перекладу до спеціалізованої вченої ради.

Вимоги до структурних елементів дисертації

Титульний аркуш

Інформаційна, ознайомча сторінка повинна містити:

• повну, правильну назву закладу чи установи, в якій автор проводить підготовку, а також управлінську сферу або орган, до якого належить ця установа;
• достовірну назву установи чи закладу наукового чи навчального формату, спеціалізована вчена рада якої буде приймати захист дослідження;
• позначення статусу роботи – кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису;
• ПІБ автора (повністю);
• назва дисертаційного дослідження, шифр, спеціальність, сфера знань;
• вказівка, на одержання якого наукового ступеня подається дисертація;
• вказівка, що дисертація має результати власних досліджень, а тексти та ідеї інших авторів оформлені відповідними посиланнями;
• підпис, ініціали та прізвище;
• інформація про наукового керівника (консультанта) – ПІБ, науковий ступінь, вчене звання;
• місто і рік складання.

За необхідності, наукова робота може включати інформацію про гриф секретності в верхній частині титульного аркуша.

Зміст анотації

Призначення анотації – ознайомити зі змістом і результатами дослідження, узагальнено і лаконічно викласти суть наукової праці, позначити новаторство і практичну значимість.

Обов'язкові дані для вказівки:

• ПІБ здобувача;
• назва і вид дослідницької праці;
• науковий ступінь, на який претендує автор;
• шифр і найменування спеціальності за паспортом;
• ідентифікуюча інформація про заклад чи установу, на базі якого проводилася підготовка, та установу, в якому проводиться захист і дислокується вчена рада;
• місце, рік;
• ключові слова. Вони вказуються в кінці анотації і в своїй сукупності повинні відповідати основному змісту дослідження. Їх кількість варіюється від 5 до 15. Вони вказуються через кому, у називному відмінку.

Завершальним елементом є список публікацій здобувача за основною темою наукової роботи, включаючи ті праці, в яких публікувалися результати дослідження, які засвідчують апробацію і відображають додаткову інформацію.

Анотація займає об'єм 0,2-0,3 авторського аркуша і готується українською та англійською мовою. Якщо предмет дослідження пов'язаний з іншою мовою, ця структурна частина дисертації може презентуватися і на іншій мові.

Зміст і позначення

У зміст обов'язково включаються пункти про заголовки і підрозділи. Вони пронумеровуються по початкових сторінках.

Правила оформлення дисертації допускає, що може подаватися окремий список, в якому міститься перелік використовуваних у роботі символів, умовних позначень, одиниць, скорочень.

Важливо не забувати, що додатково при першому згадуванні в тексті наводиться пояснення кожного умовного позначення. При неодноразовому застосуванні одних і тих же скорочень, символів у переліку вони вказуються один раз.

Основна частина дисертації

Змістовна частина наукового дослідження завжди включає вступ, розділи і висновки. В сукупний обсяг листів включаються авторські аркуші. Головні критерії кожної із зазначених частин – грамотність, унікальність, ємність, поєднання теорії з авторськими висновками.

Кількість сторінок не регламентується. Ця цифра залежить від виду дисертації (для кандидатських досліджень загальний обсяг становить приблизно 150-250 сторінок, для докторських дисертацій – до 400 сторінок). Гуманітарні дисципліни, як правило, передбачають більш масштабний обсяг.

Вступ

Перший структурний елемент основної частини містить загальну характеристику дослідження. Вступ має містити наступну інформацію:

• обґрунтування та аргументація обраної теми, зв'язок з сучасними дослідженнями у відповідних сферах, критичний аналіз проблеми, завдання, суть дослідження;
• цілі і завдання, які пов'язані з об'єктами і предметами праці;
• сукупність методів. Передбачається їх перерахування, вказівка змістовного зв'язку з кожним науковим положенням дисертації, обґрунтування вибору конкретних методів;
• новизна отриманих результатів з наукової точки зору. Ця інформація описується чітко, аргументовано, лаконічно і обов'язково включає відміну від висновків інших досліджень по аналогічним темам;
• конкретний особистий внесок здобувача та опис ідей і розробок, які виконані у співавторстві;
• апробація – де, коли і які проводилися заходи, на яких були представлені матеріали дисертації;
• анонс структурної характеристики та обсяги дослідження.

За наявності обов'язково описується зв'язок з грантами, науковими програмами, в рамках яких проводилося дослідження. Якщо такий формат мав місце, додатково зазначаються номери державної реєстрації таких робіт і дані про організації, в яких виконувалися роботи.

Наукова робота у вступі повинна включати практичне значення тих результатів, які отримані в рамках дослідження. Надається інформація про рекомендації та застосування результатів у реальності.

Розділи дисертації

Головний структурний елемент у змістовному плані – це розділи. Вони включають теоретичний і практичний аспект дослідження. Існує умовне правило, що кожен розділ та підрозділ присвячується певній задачі, поставленої дослідженням.

Правила оформлення і написання припускають, що в розділах зазначається вичерпний сенс власних досліджень здобувача з вказівкою посилань на всі використовувані наукові матеріали. Розділи складаються з:

• підрозділів (нумерація – номер розділу, номер підрозділу через крапку (1.1));
• пунктів (номер розділу, порядкового номера підрозділу та номер пункту через крапку (1.1.1));
• підпунктів (перерахування номера розділу, підрозділу, пункту і підпункту через крапку (1.2.3.4)).

Всі складові елементи розділу нумеруються арабськими цифрами. При оформленні важливо орієнтуватися на логічний зміст матеріалу. Неправильно, коли підпунктів занадто багато і вони відображають фактично кожну думку. Разом з тим текст не повинен бути суцільним полотном з недоліком елементів структурованості.

Правила оформлення формул у дисертації допускають, якщо на неї є посилання, потребують проставлення номера розділу і номера формули через крапку. Аналогічне правило поширюється на рисунки.

Сама формула відображається в новому рядку посередині, а нумерація проставляється збоку праворуч у круглих дужках. Назва і номер зображення проставляються знизу рисунка або з правого боку від нього.

Висновок

Підсумковий розділ включає найбільш вагомі наукові і практичні напрацювання дослідження і конкретизує проблеми, вирішення яких можливе з допомогою наведених у дисертації результатів. У висновку вказується, за якими напрямами можливо і доцільно продовження дослідження з розкритої теми.

Якщо дисертація має практичне значення отриманих результатів, у висновку описуються відомості про використання практичних напрацювань, пошуків, рекомендацій.

Якщо результати дослідження були впроваджені, в підсумковому розділі вказується найменування організації, яка перейняла на себе досвід. При оформленні важливо орієнтуватися на назву із правоустановчих документів (як в статуті).

Список використаних джерел

Правила оформлення списку літератури дисертації включає, що у автора є можливість вибрати один з варіантів:

• по порядку появи у тексті;
• шляхом алфавітного розміщення;
• за хронологією.

Кожен використовуване в бібліографічному списку джерело повинне конкретизуватися інформацією, яка не дозволить сплутати його з іншими ресурсами. Орієнтиром у складанні служать стандарти ГОСТ 8302:2015.

До популярних стилів оформлення відноситься гарвардський та оксфордський стиль, MLA, APA, OSCOLA та інші. Детально ознайомитися з кожним з них можна за спеціальним рекомендаційним списком. Вибір варіанту залежить від особистих уподобань, формату і теми дисертації, рекомендацій консультанта.

Додатки

Для повноти і точності сприйняття дисертації використовуються різноманітні допоміжні матеріали – додатки. До таких можуть відноситися:

• ілюстрації допоміжного характеру;
• протоколи, розрахунки економічного ефекту, акти впровадження;
• проміжні розрахунки та формули;
• таблиці допоміжних показників і цифр;
• методичні рекомендації, інструкції, описи алгоритмів, комп'ютерних програм.

До обов'язкових програм відноситься перелік публікацій здобувача за темою дослідження, а також інформація про апробацію положень дисертації. Правила оформлення дозволяють виділити цей розділ в окрему книгу.

Стандартні норми оформлення

• Дисертація готується на авторських аркушах, кожен з яких вміщує 40 тисяч знаків, включаючи цифри, пробіли. При оформленні в текстовому редакторі Word обсяг авторського аркуша дорівнює 24 сторінках друкованого тексту.
• Обсяг дослідження на здобуття ступеня кандидата наук повинен становити 4,5 – 7 авторських аркушів тексту. Для суспільних і гуманітарних наук цей показник вищий – 6,5-9 авторських аркушів. Для докторської дисертації цифри складають 11-13 і 15-17 авторських аркушів основного тексту відповідно.
• Докторська дисертація може презентуватися у вигляді монографії.
• Для друку дослідження використовується стандартний аркуш А4 з однієї або двох сторін (за бажанням).
• Кегль – мител, міжрядковий інтервал – 1,5, розмір шрифту – 14, Times New Roman. Відступ полів: зліва – 2 -2,5 см, праворуч – 1 см, верхнє і нижнє – 2 див.
• Допускається презентація дисертації у форматі Latex з відповідним стильовим оформленням.

Правила оформлення дисертації регулярно змінюються і оновлюються як з боку ВАК, так і профільним міністерством. Важливо користуватися актуальними рекомендаціями і стандартами.

Не варто недооцінювати оформлення і вважати, що процес займе мало часу. Це трудомістка, копітка робота на уважність. Тому в плані-графіку написання дисертації (якщо такий є) варто вказати пункт окремо і виділити достатній термін виконання.