Дослідна експлуатація

Правила зміни наукового керівника дисертації

У процесі навчання в аспірантурі або самостійної роботи над дисертацією в статусі здобувача нерідко постає проблема зміни наукового керівника з різних причин. Розглянемо найпопулярніші з них, а також визначимо, як змінити наукового керівника та які труднощі можуть чекати на Вас на цьому шляху. Найчастіше виникають проблеми, викликані розбіжністю поглядів на наукову роботу й методи її виконання. З них найсерйознішими проблемами можна вважати привласнення результатів досліджень аспіранта науковим керівником (особливо часто трапляється з-посеред наукових керівників, які працюють над своєю докторською дисертацією).

Роль наукових керівників в контексті підготовки дисертації складно переоцінити. Це перші критики, радники, експерти. Однак нерідкі випадки, коли здобувач змушений обирати заміну з об’єктивних чи суб’єктивних причин.

Хто такий науковий керівник?

  • установлює рівноправні партнерські стосунки з аспірантом;
  • консультує аспіранта у виборі найбільш прийнятної теми дисертаційного дослідження;
  • не вважає себе співавтором вашої дисертації, обмежуючись консультаціями та рекомендаціями;
  • своєчасно формує завдання на різних етапах дисертаційної роботи: - на початковому етапі, після уточнення теми, разом із аспірантом складає план роботи, розробляє рекомендації щодо використання необхідної літератури; - у процесі виконання плану роботи над дисертацією контролює терміни, результати наукового дослідження, виявляє наявні помилки та недоліки, допомагає узагальнити практичні результати й теоретичні висновки, допомагає у формуванні стилю та композиції дисертації, дає рекомендації щодо усунення недоліків та підготовки матеріалів до захисту;
  • не навантажує «особистими дорученнями»;
  • надає посильну допомогу в публікації результатів дослідження (пошук видань, підготовка тексту наукової статті);
  • відстоює позицію аспіранта на всіх етапах підготовки й захисту дисертації.

Основні причини зміни наукового керівника:

  1. Особиста заява наукового керівника про відмову

Таке трапляється. Причин може бути безліч: починаючи від надмірної завантаженості і завершуючи особистою неприязню. Кураторство передбачає певні витрати часу, зусиль, замученість та інтерес. Без цих аспектів плідна робота уявляється важко.

Часто наукові керівники мають статус професорів, беруть активну участь у науковому житті, їздять на семінари, конференції, міжнародні відрядження. Їм ніколи. У цьому випадку чесно і порядно відмовитися від керівництва, щоб не нашкодити кандидату своєю байдужістю.

Ще одна з безлічі причин відмови – суперечність поглядів на досліджуване питання. Думка керівника та автора може не збігатися з якихось фрагментів, результатів, методів дослідження. Тобто має місце дисонанс. В цьому випадку відмова оптимальна.

Корисно! Ініціатива про зміну наукового керівника оформлюється заявою. Здобувач повинен переконливо аргументувати причину. Формат «подобається/не подобається, хочу/не хочу» – не підходить. Рекомендується використовувати максимально коректні та нейтральні формулювання без яскравого емоційного забарвлення.

Непередбачені обставини, важка життєва ситуація

Наукові керівники – теж люди. Вони можуть хворіти, у тому числі з самими негативними наслідками. Це впливає на продуктивність роботи або зовсім виключає можливість участі в аналізі дисертації.

Як би добре і з розумінням здобувач не ставився до керівника, очікувати одужання не завжди розумно і доцільно. Дисертація пишеться за планом-графіком, і він повинен неухильно дотримуватися. Тому рекомендується змінити керівника. Природно, це питання варто обговорити з самим керівником.

Сценарій зміни наукового керівника неминучий, якщо він помер. На жаль, попри всю трагічність, ситуація вимагає негайного вирішення, оскільки терміни написання дисертації не нескінченні. Крім того, буде потрібен час, щоб новий науковий керівник увійшов у курс справи.

Вибір іншої теми дисертації

Дослідження вносить свої корективи, іноді в діаметрально протилежну сторону. Заміна теми – дуже поширений сценарій. Однак не завжди профіль наукового керівника відповідає новій тематиці. У цьому випадку заміна є вимушеною, особливо якщо роботи куратора містять протилежну позицію.

Які б хороші стосунки не склалися, головне – професійний підхід. Наприклад, якщо науковий керівник більшу частину життя присвятив питанням статусу учасників судочинства. Однак нова тема стосується ювенальної юстиції. В цьому випадку логічним рішенням є зміна керівника на більш компетентного куратора в цьому питанні.

Дозвіл на призначення наукового керівника дає Вчена рада. Нове призначення після зміни попереднього куратора має бути оформлене не пізніше 30 днів. Якщо кандидат підбирається самостійно, він повинен надати заяву встановленого зразка, витяг на підтвердження прикріплення до аспірантури.

Переведення наукового керівника на іншу роботу і/або коригування обов'язків

Куратори проєкту можуть просуватися по кар'єрних сходах як вгору, так і знижуватися в посаді. Нерідко зустрічаються ситуації переведення в інший регіон або філію. Спектр обов'язків суб'єкта звужується або розширюється, однак кураторство припиняє входити в це коло.

Такий сценарій не залишає іншого виходу, ніж зміна наукового керівника. По-перше, так здобувач позбувається ризику бути проігнорованим, по-друге, втрачаються офіційні підстави співробітництва. Чим швидше буде оформлено зміну, тим швидше і легше вирішиться питання з новим науковим керівником. Крім того, при хороших взаєминах сам куратор може порекомендувати кандидатуру.

У заяві автор наукової роботи повинен обґрунтувати свою позицію, орієнтуючись на такі пункти: специфіка особистості та темпераменту керівника; тематика дисертації; особливості функціонування та внутрішньої політики наукового закладу; взаємини наукового керівника і керівництва навчального закладу.

Особистісний конфлікт

Нерідко зустрічаються ситуації, коли автор і науковий керівник не знаходять взаєморозуміння. Поширена причина – «ненав'язлива» пропозиція куратором своїх послуг на платній основі. Наукова праця та її фрагменти будуть незадовільними до нескінченності, якщо науковий керівник не домагається свого.

Прикро, коли автор дійсно хоче самостійно написати матеріал і докладає до цього всіх зусиль. Але матеріальний аспект і бажання заробити бере верх. Звинувачення в корупції не завжди дозволяє досягти бажаного результату, а зміна керівника стає оптимальним безконфліктним рішенням.