Web of Science – одна з двох наймасштабніших і авторитетних наукометричних баз даних. Це чудовий майданчик для розміщення наукового матеріалу й пошуку різноманітних джерел. Публікації WoS стають вагомим внеском у скарбничку напрацювань ученого. Однак їх підготовка вимагає значних зусиль.
Web of Science традиційно вважається «найбільш неприступною фортецею». Цьому є кілька причин:
Українському вченому не так-то просто додати свою роботу на сторінки журналів, індексованих Web Of Science. Додатково постають проблеми із цитуванням. Причин кілька:
У сучасному науковому світі це дійсно проблема. Велике розмаїття та швидка динаміка поновлення даних збивають з пантелику навіть досвідчених авторів. На що звернути увагу?
Структура статті для журналу WoS
Журнали WoS мають власний імпакт-фактор, що характеризується високим статусом і відіграє важливу роль у розвитку сучасної наукової сфери. Цим визначається жорсткість критеріїв відбору статей, адже одна з обов’язкових умов – відповідність структурі.
Велике значення в публікаціях Web of Science мають використані джерела. Вони повинні бути реальними, актуальними, свіжими (останніх трьох років), різнобічними. Перелік вказується в кінці статті. По тексту оформлюються відповідні посилання.
Вимоги журналу Web of Science до статті
Єдиним на 100% достовірним джерелом актуальної інформації з вимогами є офіційний сайт видання. Усі версії представлені англійською мовою, але деякі вже мають російськомовні версії. Важливо звертати увагу на достовірність даних з оновлених сторінок. Перелік індексованих журналів постійно змінюється, також актуалізуються вимоги в самих виданнях. Сайт пошуку й перевірки журналу – https://mjl.clarivate.com.
Суттєвою проблемою є поширені шахрайські схеми. Ідеться про недобросовісних посередників і сайти-клони. Нерідко трапляються випадки замовлення послуги публікації WoS, оплати, отримання гарантій, однак урешті-решт з’ясовується, що йшлося не про оригінальне джерело. На перший погляд джерела можуть здаватися ідентичними.
Найчастіше об'єктом шахрайства стають мультидисциплінарні журнали. Статистика свідчить, що саме на такі майданчики найчастіше створюються сайти-клони.
Ще один важливий аспект: написання наукової статті вимагає певних часових витрат. Потрібно уточнювати інформацію не тільки на початку підготовки, але й конкретно на момент подачі заявки.
Рекомендується писати наукові статті під конкретне видання. Ця схема вважається оптимальною й спрощує завдання автору. Зробити так, як годиться, з першого разу легше, ніж перероблювати після відхилення заявки.
Етапи написання статті WoS
Процес підготовки наукової статті WoS умовно можна представити у вигляді послідовного алгоритму дій:
Якщо в перспективі написання дисертації, важливо враховувати цей аспект і замислюватися про апробацію її результатів уже на етапі підготовки публікації в іноземному журналі. Це може впливати на зміст і особливості підготовки.
Технічні вимоги до оформлення статті
Розглядаючи заявки на публікації у свої журнали, WoS велику увагу приділяє технічному оформленню матеріалу. Важливий не тільки зміст, а й форма. Діапазон вимог дуже широкий, і часто різні видання дотримуються несхожих позицій. Однак деякі критерії можна назвати загальними й універсальними.
Рекомендований обсяг тексту – від 14 до 26 друкованих аркушів стандартного формату. У цифровому еквіваленті це приблизно від 24 тис. до 46 тис. символів.
Особлива увага приділяється оформленню метаданих. Вони містять ідентифікаційні дані автора, починаючи з ПІБ і завершуючи робочим телефоном і поштовим індексом. Також у цій частині обов'язково згадується інформація про гранти, якщо такі є. Допускається бібліографічний опис автора або авторів: 50 слів, якщо версія англомовна, і не більше як 60 для версій російською мовою.
Вимоги до списку літератури
Сукупна кількість джерел – не менше ніж два десятки, при цьому 15 з них повинні бути іноземними. Настійно рекомендується брати матеріал з наукометричних баз WoS і Scopus. Важливий аспект – вік джерела. Перевагу потрібно віддавати матеріалу трирічної давності й свіжішим.
Вимоги до оформлення списку:
Зазначаючи джерела, необхідно надавати повноцінні дані про автора, місце й час публікації, про журнал й інший формат публікації. Якщо джерело електронне, у списку літератури вказується активне посилання на матеріал з кодом доступу.