Дослідна експлуатація

Як написати статтю для публікації в базах Web of Science та Scopus

Web of Science – одна з двох наймасштабніших і авторитетних наукометричних баз даних. Це чудовий майданчик для розміщення наукового матеріалу й пошуку різноманітних джерел. Публікації WoS стають вагомим внеском у скарбничку напрацювань ученого. Однак їх підготовка вимагає значних зусиль.

Web of Science традиційно вважається «найбільш неприступною фортецею». Цьому є кілька причин:

  • Жорсткі критерії відбору, сувора редакційна політика.
  • Високий ціновий діапазон Web Of Science. Журналів з відкритим доступом не так уже й багато. У середньому цінник на публікацію стартує із 600 доларів і завершується вже цифрами з трьома нулями.
  • Англомовне орієнтування ресурсу. 95% контенту Web Of Science представлено саме цією мовою. Тільки приблизно 1% припадає на російськомовний сегмент.
  • Навігація по сайту. Вона не така проста й доступна, якщо порівнювати WoS зі Scopus. Пошукова система також більш заплутана, а тому складна для користувача без досвіду.
  • Не враховуються посилання на джерела українською та російською мовами, що істотно впливає на імпакт-фактор і знижує цитування.
  • Більш глибокі цитування й можливість ретроспективного аналізу.

Українському вченому не так-то просто додати свою роботу на сторінки журналів, індексованих Web Of Science. Додатково постають проблеми із цитуванням. Причин кілька:

  • Якщо є закордонні переклади, посилання на україномовні праці не враховуються. Таким чином імпакт-фактор у наших наукових видань суттєво нижчий. Це негативно позначається на показнику індексу цитованості конкретного автора. Тобто немає об'єктивної картини й статистики.
  • Недосконалість системи проявляється в тому, що до уваги береться конкретна сфера науки. Отже, якщо журнал спеціалізується на публікаціях одночасно за декількома дисциплінами, то наукова стаття, наприклад, з юриспруденції буде одночасно відображатися в переліку робіт з психології, соціології.
  • Якщо пристатейний список літератури складено з порушеннями, база не зчитує такі статті або вони входять у неї частково.

У сучасному науковому світі це дійсно проблема. Велике розмаїття та швидка динаміка поновлення даних збивають з пантелику навіть досвідчених авторів. На що звернути увагу?

  • Профіль і спеціалізація.
  • «Вік» журналу.
  • Періодичність виходу видання.
  • Вартість послуги з розміщення матеріалу.
  • Наявність додаткових розцінок за супутні послуги (наприклад коригування).
  • Вимоги до змісту та оформлення.
  • Академічна репутація видання.

Структура статті для журналу WoS

Журнали WoS мають власний імпакт-фактор, що характеризується високим статусом і відіграє важливу роль у розвитку сучасної наукової сфери. Цим визначається жорсткість критеріїв відбору статей, адже одна з обов’язкових умов – відповідність структурі.

  1. Наукова стаття умовно поділяється на стандартні елементи:
  • вступну частину з обґрунтуванням доцільності вибору теми дослідження конкретної проблеми;
  • основну частину з розкриттям суті вихідної проблематики, проведенням аналізу і синтезу вихідних даних;
  • заключну частину з логічним підсумком зробленої праці та зазначенням подальших напрямів дій у теоретичній і практичній площинах.
  1. Наукова стаття обов’язково включає такі блоки: актуальність проблеми, аргументованість результатів, наукова значущість, результати й висновки проведеного дослідження. Це умовна схема викладу матеріалу.
  2. Матеріал повинен всебічно висвітлювати проблему. У структурі важливо дотримуватися логічної послідовності, висловлювати думки точно, доступно, достовірно.

Велике значення в публікаціях Web of Science мають використані джерела. Вони повинні бути реальними, актуальними, свіжими (останніх трьох років), різнобічними. Перелік вказується в кінці статті. По тексту оформлюються відповідні посилання.

Вимоги журналу Web of Science до статті

Єдиним на 100% достовірним джерелом актуальної інформації з вимогами є офіційний сайт видання. Усі версії представлені англійською мовою, але деякі вже мають російськомовні версії. Важливо звертати увагу на достовірність даних з оновлених сторінок. Перелік індексованих журналів постійно змінюється, також актуалізуються вимоги в самих виданнях. Сайт пошуку й перевірки журналу – https://mjl.clarivate.com.

Суттєвою проблемою є поширені шахрайські схеми. Ідеться про недобросовісних посередників і сайти-клони. Нерідко трапляються випадки замовлення послуги публікації WoS, оплати, отримання гарантій, однак урешті-решт з’ясовується, що йшлося не про оригінальне джерело. На перший погляд джерела можуть здаватися ідентичними.

Найчастіше об'єктом шахрайства стають мультидисциплінарні журнали. Статистика свідчить, що саме на такі майданчики найчастіше створюються сайти-клони.

Ще один важливий аспект: написання наукової статті вимагає певних часових витрат. Потрібно уточнювати інформацію не тільки на початку підготовки, але й конкретно на момент подачі заявки.

Рекомендується писати наукові статті під конкретне видання. Ця схема вважається оптимальною й спрощує завдання автору. Зробити так, як годиться, з першого разу легше, ніж перероблювати після відхилення заявки.

Етапи написання статті WoS

Процес підготовки наукової статті WoS умовно можна представити у вигляді послідовного алгоритму дій:

  • Пошук літературних джерел.
  • Всебічне дослідження проблеми на предмет вивченості та актуальності.
  • Вибір конкретного журналу, вивчення його вимог.
  • Складання плану.
  • Формулювання теми.
  • Написання тексту.
  • Вичитка й коригування.
  • Складання списку літератури та оформлення посилань.
  • Переклад на англійську мову.
  • Підготовка рецензії.

Якщо в перспективі написання дисертації, важливо враховувати цей аспект і замислюватися про апробацію її результатів уже на етапі підготовки публікації в іноземному журналі. Це може впливати на зміст і особливості підготовки.

Технічні вимоги до оформлення статті

Розглядаючи заявки на публікації у свої журнали, WoS велику увагу приділяє технічному оформленню матеріалу. Важливий не тільки зміст, а й форма. Діапазон вимог дуже широкий, і часто різні видання дотримуються несхожих позицій. Однак деякі критерії можна назвати загальними й універсальними.

Рекомендований обсяг тексту – від 14 до 26 друкованих аркушів стандартного формату. У цифровому еквіваленті це приблизно від 24 тис. до 46 тис. символів.

  1. Встановлений ліміт слів для анотації – 250, для англомовної версії – 200.
  2. Сукупна кількість ключових слів – від одного до півтора десятка. Вони розділяються між собою крапкою з комою.
  3. Потрібна російськомовна й англомовна версії статті. Обов'язково використовується професійний переклад для максимального збереження сенсу й змісту.
  4. Мінімальний відсоток унікальності за системою "Антиплагіат" – від 80%. Ця вимога стосується зокрема й перекладу статті.
  5. Оформлення тексту здійснюється за допомогою стандартних для наукових робіт налаштувань Microsoft Word. Однак застосовується книжкова орієнтація сторінки.
  6. Усі об'єкти візуалізації в тексті повинні бути доступні для форматування, щоб можна було вільно робити переклад.
  7. Таблиці завжди розміщуються в тексті наукової статті без оформлення додатків. Нумерація й найменування вказуються знизу.

Особлива увага приділяється оформленню метаданих. Вони містять ідентифікаційні дані автора, починаючи з ПІБ і завершуючи робочим телефоном і поштовим індексом. Також у цій частині обов'язково згадується інформація про гранти, якщо такі є. Допускається бібліографічний опис автора або авторів: 50 слів, якщо версія англомовна, і не більше як 60 для версій російською мовою.

Вимоги до списку літератури

Сукупна кількість джерел – не менше ніж два десятки, при цьому 15 з них повинні бути іноземними. Настійно рекомендується брати матеріал з наукометричних баз WoS і Scopus. Важливий аспект – вік джерела. Перевагу потрібно віддавати матеріалу трирічної давності й свіжішим.

Вимоги до оформлення списку:

  • алфавітний порядок;
  • наскрізна нумерація;
  • круглі дужки для оформлення посилань;
  • заборона на автоматичні посторінкові посилання;
  • позначення типу джерела.

Зазначаючи джерела, необхідно надавати повноцінні дані про автора, місце й час публікації, про журнал й інший формат публікації. Якщо джерело електронне, у списку літератури вказується активне посилання на матеріал з кодом доступу.